Біполярний афективний розлад (БАР) – це  захворювання, при якому людина протягом життя переживає періоди надто піднесеного або вкрай пригніченого настрою, які  довго тривають, виникають безпричинно та мають тенденцію до періодичного повторення.

   Причини виникнення  та розповсюдженість

За різними статистичними даними, на БАР страждає 1.2-1.5% населення у світі, тобто,  близько 100 мільйонів осіб.

Біполярний розлад може розвинутися у кожної людини, часто починається у пізньому підлітковому або ранньому дорослому віці, але діти та люди похилого віку також можуть хворіти. Основні чинники, які можуть провокувати виникнення хвороби та сприяти її розвитку:

• генетична схильність до захворювання. Згідно із статистичними даними, якщо один із батьків страждає біполярним розладом, у дитини ризик захворіти не перевищує 10%.
• особливості функціонування мозку  на біохімічному рівні. У людей, які страждають біполярним розладом, порушується баланс спеціальних хімічних речовин, які забезпечують ефективну взаємодію між клітинами головного мозку.
• психотравмуючі життєві ситуації, а також алкогольна чи наркотична залежність у осіб, які мають генетичну схильність та особливості функціонування мозку на біохімічному рівні.

   Прояви БАР

В період піднесеного настрою людина почувається дуже щасливою, більш енергійною та активною, ніж звичайно, зменшується потреба у сні, легко виконується велика кількість різноманітних завдань, спостерігається надмірна комунікабельність, відкритість та довірливість у стосунках не лише зі знайомими, але й з незнайомими людьми.  Такий період називається маніакальним епізодом. Людина, яка перебуває в такому стані часто потрапляє у соціально несприятливі ситуації, пов’язані з вживанням наркотичних речовин чи алкоголю,  може випадково стати співучасником злочину, жертвою фізичного насилля, або здійснювати некоректні фінансові операції, що в майбутньому може суттєво зашкодити їй та її родичам.

При депресивному епізоді захворювання людина перебуває в  стані, який супроводжується різким пригніченням, сумом, неможливістю відчувати задоволення від життя, а також млявістю та пасивністю, може порушуватись сон, здатність чітко мислити, об’єктивно оцінювати реальність та вирішувати життєві завдання, стає складно зосереджуватися на роботі чи навчанні, змінюється поведінка людини, що призводить до серйозної соціальної ізоляції та відсутності бажання спілкуватися з оточуючими людьми, зростає ризик самогубства.

Часто перехід від маніакального стану до депресивного може відбуватися впродовж декількох діб. У деяких осіб періоди звичного «нормального» настрою бувають довші, інколи вимірюються роками.

   Симптоми БАР:

• дуже піднесений, безтурботний та радісний настрій, незважаючи на життєві обставини та місце перебування;
• швидка мова, легке відволікання,  швидка зміна думок;
•  активна поведінка, багато енергії, початок  багатьох справ одночасно, але рідко їх доведення до кінця;
• мало сну вночі (інколи не більше 2-х годин), але впродовж тривалого часу без відчуття  невисипання чи втоми;
• часто  надмірна збудженість та дратівливість;
• необдумані вчинки або невиправданий ризик, (безцільні витрати великої суми грошей, випадкові та незахищені статеві стосунки, протиправні дії);
• іноді, безпідставні думки про власні виняткові здібності, таланти високе соціальне походження;
• відсутнє критичне ставлення до своєї поведінки;
• почуття суму та пригніченості, іноді, безвиході та відчаю;
• втрата зацікавленості до оточуючого життя;
• занадто тривалий сон або ж  безсоння;
• відсутність бажання та потреби рухатися, здійснювати повсякденні справи, іноді цілими днями перебування у ліжку;
• втрата задоволення від роботи, сімейного життя та будь-якої діяльності;
• сильну тривогу та страх за власне життя та здоров’я, а також близьких людей;
• труднощі з концентрацією уваги;
• проблеми з пам’яттю;
• переїдання або втрата апетиту чи відмова від їжі, через неможливість відчути її смак;
• постійне почуття себе втомленою або «загальмованою»;
• думки про смерть або самогубство;
• іноді, дивні думки про власну нікчемність та неспроможність, самозвинувачення у багатьох поганих вчинках та важких гріхах, яких насправді не було, впевненість у  невиліковну хворобу, що внутрішні органи зникли і більше не працюють;
• переконання, що депресивний стан буде тривати довго або ж завжди,зневіра у можливість одужання.

   Чому важливо вчасно діагностувати захворювання?

Раннє діагностування та лікування захворювання дозволяє попередити та вирішити багато труднощів, які виникають у зв’язку із хворобою, а саме: попередити ризик самогубства, який в перші роки захворювання є особливо високий, попередити залежність в майбутньому від алкоголю чи наркотичних речовин, зберегти добрі сімейні та дружні стосунки, а також не втратити роботу і, що найважливіше, попередити виникнення наступних епізодів.

Біполярний розлад обов’язково потребує медикаментозного та психотерапевтичного лікування, яке може покращити стан людини та забезпечити успішне функціонування в усіх життєвих сферах.

Когнітивно-поведінкова терапія може допомогти людям з біполярним афективним розладом розпізнати симптоми хвороби та навчитися їх контролювати, і, як наслідок, якісно та повноцінно жити.

     Підготувала Радченко Г.О. лікар-психолог, кпт-консультант за матеріалами «Інформаційний буклет» Інституту психічного здоров’я УКУ